У Франції нещодавно розпочали обговорення законопроекту, який вимагав від месенджерів створити "бекдор" для доступу поліції до зашифрованих повідомлень. Проте, цей законопроект був відхилений Національною асамблеєю, що стало важливим зрушенням для захисників цифрових прав у країні. Префект поліції Парижа знову підняв це питання, викликавши занепокоєння у засновника Telegram Павла Дурова.

Дуров відзначив, що відмова від цього закону є кроком уперед у боротьбі за права на приватність. Він попередив, що такі "бекдори" можуть бути використані не лише правоохоронцями, але й злочинцями, що ставить під загрозу безпеку всіх користувачів.

Незважаючи на те, що прихильники законопроекту стверджували, що це допоможе у боротьбі з криміналом, Дуров висловив сумнів у його ефективності, зазначивши, що злочинці можуть легко перейти на менш відомі платформи, які не мають таких обмежень.

Telegram, який має понад 700 мільйонів користувачів, вже 12 років дотримується політики без "бекдорів". Дуров наголосив, що компанія готова залишити ринок, аби не зрадити принципам шифрування та правам людини.

Крім того, він підкреслив, що Telegram виконує законні запити лише в частині розкриття IP-адрес і телефонних номерів, але не змісту повідомлень. "Ми ніколи не передавали жодного байта приватних даних", - запевнив він.

Хоча законодавці зазнали поразки, Дуров зазначив, що боротьба за шифрування триває, оскільки Європейська комісія вже планує подати аналогічну ініціативу по всій ЄС.

Попри те, що Telegram позиціонує себе як месенджер з наскрізним шифруванням, він зіштовхувався з критикою щодо справжнього рівня безпеки. Засновник Signal, Моксі Марлінспайк, зазначив, що навіть Facebook Messenger забезпечує вищий рівень конфіденційності, ніж Telegram, оскільки наскрізне шифрування доступне лише в "секретних чатах".